-Як я си загукам, далеко м'я чути.
- Василя так загукали, же він не знав, што має робити.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
загукати — I загук ати а/ю, а/єш, док. 1) перех. і без додатка. Почати гукати, вигукувати які небудь слова, звуки. || до кого. Звернутися до когось із чим небудь. || на кого, розм. Покликати, нагукати кого небудь. 2) неперех., на кого. Почати голосно лаяти… … Український тлумачний словник
загукати — дієслово доконаного виду видавати гук, шум; окриками довести когось до отупіння розм. загукати дієслово доконаного виду почати кликати … Орфографічний словник української мови
заволати — загукати, покликати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
загуканий — а, е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до загукати 2). || загу/кано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
